«Заповіт» - твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його створення. Ідея єднання з рідною землею, мрія про щасливе майбутнє народу, віра в нього.

                                       Українська література

7 клас

Тема. «Заповіт» - твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє. Історія його створення. Ідея єднання з рідною землею, мрія про щасливе майбутнє народу, віра в нього.

Мета: розкрити змістову та ідейно-художню довершеність поезії, показати, як у вірші мрія про волю свого народу трансформується у віру в щасливе майбутнє різних народів;                                                                                                розвивати навички цілісного аналізу ліричного твору;                                                    виховувати почуття патріотизму, прагнення бути корисним Батьківщині й народу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, портрет Т.Г. Шевченка, аудіозапис  пісні «Заповіт», роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності учнів.                                                       Забезпечення емоційної готовності до уроку.      

Учитель. Діти, привітно, з повагою погляньте на свого сусіда по парті. Сідайте зручно, заплющіть очі й подумки перенесіться в те місце, де б ви хотіли бути. Пропоновані речення повторюйте мовчки:

-  Я говорю спокійно, не хвилююся.

-  Я володію своєю мовою і собою.

-  Справлятиму враження впевненої, доброї людини.

Розплющіть очі, сідайте зручно, так, як повинна сидіти зосереджена, смілива, упевнена, розумна людина. Посміхніться, бо, як казав Лев Толстой, «ніщо так не зближує, як посмішка».

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання.                             ІІІ. Активізація пізнавальної діяльності.                                                                                                          Ні років довгий ряд, ні часу літ невпинний;                                                                      Я не умру: єства мого частина                                                                                                       Переживе мене…                                                                                                                                         Горацій       Учитель. Уявімо засніжене село, що здається відірваним від усього світу. Це с. В′юнище, тут живе Тарас Шевченко в домі свого друга                                С. Самойлова. Муза не залишає поета ні на мить, з-під пера митця один за одним з′являються шедеври. Та Шевченка підстерегла хвороба: простудне захворювання перейшло в запалення легенів. Недуга ніби ще більше концентрує почуття й підсилює натхнення Тараса Григоровича.                                   Проте близький друг і досвідчений лікар А. Козачковський, усвідомлюючи небезпеку, що загрожує життю поета, забирає хворого до Переяслава. Саме тут у грудні 1845 року в кімнаті затишного будиночка Козачковського було написано безсмертний «Заповіт».                                       Можна лише здогадуватися, які почуття вирували в душі тяжко хворого поета. Невже кінець? Він прожив неповних 32 роки, і лише сім з них – на волі. Натхненно працював як художник і як письменник. Скільки ідей, творчих планів має на майбутнє – і раптом усе обірветься?                                       * Бесіда.

-         Як  зазвичай поводиться більшість людей, перебуваючи в критичному стані? Про що думає?

-         Чи можемо ми стверджувати, що природнім був би сумний або розпачливий настрій? Чому?

-         Ви вже маєте своє бачення Шевченка як особистості. Яким, на вашу думку, міг бути настрій поета? Над чим він міг замислюватися? Чому?

Учитель. До кімнати хворого зайшов А. Козачковський і «помітив на столику списаний аркуш. Перечитав раз, удруге, мов не вірячи, що тут могло бути написано. Якийсь час вражено дивився на тяжко хворого поета. «Боже! – вигукнув подумки. – Та цей коротенький вірш довший за найдовше життя. Він – вічний!»

-         Що так вразило поетового друга, якими чуттями й думками пройнятий вірш? – на це та інші запитання ми спробуємо дати відповідь на сьогоднішньому уроці.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

         1.Тлумачення слова «заповіт».

Учитель. Що означає сама назва поезії?

(Орієнтовна відповідь учнів:  заповіт – це прохання виконати останню волю людини після її смерті). 

Учитель. А ось як подається  визначення слова «заповіт» в тлумачному словнику. (Додаток 8.2)

Учитель. Про який же заповіт йтиметься в Шевченковій поезії? Про це ми дізнаємося, ознайомившись з поезією.

         2. Виразне читання поезії «Заповіт» вчителем.

Випереджувальне завдання учням: вдумайтесь у зміст поезії і дайте відповідь на запитання:

-         Які почуття виникають у вас, коли слухаєте цей вірш?

Орієнтовні відповіді учнів з поясненнями вчителя.

         Спочатку неначе батько зібрав свою родину й оголошує своє останнє прохання. Спокійно, повагом.                                                                                 Потім перед нами постає вся Україна – з широкополими ланами, ревучим Дніпром, зеленими кручами… І вже перед нами не батько родини, а неначе козацький ватажок, адже поховати заповідає «на могилі», значить   хоче знайти останній притулок на козацькому кургані й розділити участь оборонців рідного краю. Звучить заклик до боротьби, до повстання, до знищення кріпацтва. Символічними є пейзажні деталі: «ревучий Дніпро», «широкий степ», «широкополі лани» – свідки «козацької слави». Усе це свідчить про невіддільність постаті поета від України.

         У заклику до повалення існуючого ладу – вибух пристрасті поета. Це програма його життя, яку він не встиг виконати. Тому хоче, щоб вона здійснилася після його смерті.

         У кінці твору ми бачимо самого Шевченка з його вірою в те, що народ збудує нове суспільство – «велику сім’ю, вольну, нову». Ми чуємо скромне бажання поета згадати його «незлим, тихим словом».

         3. Читання вірша учнями.

Випереджувальне завдання: поділити поезію умовно на змістові частини, визначити їх теми.

Бажані відповіді:

1 частина: заклик поета поховати його на Україні, любов до рідної країни, її широка картина.

2 частина: заклик до боротьби, до повалення існуючого ладу, ненависть до кріпосників.

3 частина: мрії про нове суспільство після знищення кріпацтва.      

         4. Бесіда.

- Яка панорамна картина постає перед очима читача після читання перших   восьми рядків твору?     (Перші слова поезії «умру», «поховайте» викликають в уяві образ труни. Автор звертається до життєвого досвіду читача, й оскільки кожному з нас довелося в житті бувати на трагічному дійстві похорону, ми «бачимо» зображене, «знаходимося поряд». Наступний рядок, з одного боку, посилює враження, оскільки викликає в уяві образ могили, з іншого, «віддаляє» читача від зображеного. Ми бачимо степ широкий, який асоціюється з Україною, її історією, а наступні слова підтверджують здогад: йдеться саме про Україну, милу серцю не лише Т.Шевченка, а й кожного з нас).

- З чим у вас асоціюється Україна? Складіть асоціативний кущ. (Додаток 8.2.1)

(Ознайомлення з асоціативними рядами, складеними  учнями до слова «Україна»).

Учитель. Як бачимо, справді для кожного з нас є дорогими могила, степ, Дніпро, кручі, пороги, саме з ними асоціюється Україна. Вони й викликають (зберігають) у нашій підсвідомості образ рідної землі.

-         Завдяки яким образам (зоровим, слуховим чи чуттєвим) автор відтворює думки й почуття, що охоплюють його душу? Відповідь аргументуйте.

-         Чи можна на основі аналізу змісту другої частини вірша зробити висновок про головну мрію поета, найбільше бажання?

 (Це вільна Україна. У боротьбі за її незалежність вбачав поет смисл життя.)

-         Чому поет просить поховати його на «могилі серед степу широкого на Вкраїні милій…»?

Учитель. Поет просить поховати його на землі, де він народився, висловлюючи цим гарячу любов до неї. Створюючи образ України, Шевченко виокремлює символи-деталі, які не тільки стають стрижнем зображуваної картини, але й дозволяють відтворити переживання автора. Отож відшукайте й назвіть символи-деталі.

(Відповіді учнів. Символічними є пейзажні деталі: «ревучий Дніпро», «широкий степ», «широкополі лани» – свідки «козацької слави». Усе це свідчить про невіддільність постаті поета від України)

         5. Побудова кольорової доріжки вражень. (Додаток 8.2.2)

До стрижневих образів-символів доберіть чуттєву асоціацію та колір-асоціацію. Вибір умотивуйте.

Україна –

Степ –

Кургани –

         6. Робота в парах. Визначення теми та основної думки твору.

Учитель. Яка ж тема та основна думка твору? Спробуємо визначити, попрацювавши в парах.

(Учитель дає настанови щодо визначення теми та основної думки твору).

Учитель. Ми звикли визначати тему, ставлячи запитання: про що твір? Але ми маємо справу з твором ліричним, у якому на першому місці – почуття автора, а не події. Почуття, викликані якимись подіями. Отже, нам треба визначити, які почуття зображені у творі і якими подіями вони викликані.

(Учні працюють в парах).

Відповіді учнів. Поет зображує любов до України й ненависть до панів-кріпосників.

      Значить, тема вірша - зображення почуттів поета, викликаних суспільним становищем України (кріпацтвом).

       Головна думка: заклик до українського народу знищити існуючий лад й побудувати нове, вільне суспільство на Україні.

(Учитель доповнює відповіді учнів, вказуючи на те, що це є життєвим кредо поета. Звертає  увагу на слово «кредо»).

Учні записують тему та головну думку твору в зошити.

Учитель. Отже, важко хворий поет роздумує про своє життя, свою творчість і пише заповіт. Такі заповіти залишив у світовій літературі не тільки Т.Шевченко.                                                                                                                Ви працювали в домашніх групах. Перша група досліджувала вірш «Пам′ятник» Горація. У чому ж спільність та відмінність поезій Горація й Шевченка? Друга група готувала повідомлення про післяісторію «Заповіту».

         7. Заслуховування повідомлень першої групи про поезію «Пам′ятник» Горація. (Додаток 8.2.3, додаток 8.2.4)

Учень 1. Квінт Горацій Флакк  — поет «золотого віку» римської літератури, один з найуславленіших авторів у всій світовій літературі. Ода Горація «До Мельпомени» (Мельпомена – муза трагедії, поезії), що стала відомою під назвою «Пам’ятник», є для поета програмним віршем. Вона поклала початок традиції підбиття митцем підсумків свого творчого шляху. Саме з цим твором  у поезію входить мотив увічнення пам’яті  поета в його творчому доробку, який буде потрібен майбутнім поколінням.

Учень 2. Уже з першої строфи довідуємося, що поет упевнений, що є пам’ятники, яким не загрожують ні дощі, ні буревії. Вони -  у пам’яті людей, адже йдеться про найкращих, найзнаменитіших діячів в історії людства. Вони - у поетичних рядках, що переживуть віки, бо написав їх талановитий поет. Горацій згадує про свої заслуги в галузі мистецтва: «Я першим положив на італійську міру Еллади давній спів». Це означає, що він писав латиною, використовуючи віршові розміри, винайдені Сапфо, Алкеєм.

         Отже, в даній поезії розкривається тема поета й поезії в суспільстві. Можна сказати, що Горацій започаткував цю тему в літературі.

Учитель. Дякуємо першій  групі за змістовне повідомлення.

         У кожного з вас на партах є текст поезії Горація «Пам′ятник». Ви прослухали повідомлення учнів. Тож давайте разом визначимо, чим поезія Горація «Пам′ятник»  відрізняється від поезії Т.Г.Шевченка «Заповіт».

(Відповіді учнів. Поезія Горація відрізняється від поезії Шевченка тим, що Горацій, по-перше, зводить пам’ятник собі сам, не чекаючи, доки його увічнять у мармурі чи бронзі. По-друге, поет настільки упевнений у своєму таланті, що вважає себе гідним лаврового вінка Мельпомени.                                   Шевченко ж не скільки переймається своїм визнанням, не чекає ні на які нагороди, як більше хвилюється долею свого народу, закликає людей знищити існуючий лад й побудувати нове суспільство, в якому просить згадати його «незлим, тихим словом».

         Отже, поезії відрізняють одна від одної, поскільки Горацій більше переймається власною  долею, передбачає, що його слава переживе його самого  і пошириться на Батьківщині, а його талант увінчають лавровим вінком. Шевченків «Заповіт» - це громадянська лірика. Для нього визнання і слава – це щасливе майбутнє українського народу.

         8. Заслуховування повідомлення другої групи про післяісторію «Заповіту».

         «Заповіт» Шевченка став твором, який облетів увесь світ. Є прислів’я «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ». Чому? Бо перекладений більше ніж 50 мовами народів світу й дістав міжнародне визнання. Коли у 1929 році хорова капела «Думка» виступала в Парижі, їй довелося на прохання французів виконати «Заповіт» кілька разів.                                                              Спочатку «Заповіт» був перекладений російською мовою ще в 1862 році, далі польською, сербохорватською, болгарською, чеською, словацькою, білоруською, німецькою, французькою, англійською. Серед перекладачів «Заповіту» є немало всесвітньо відомих імен: Е. Войнич, І. Франко,                О. Дюран.                                                                                                                На слова «Заповіту» написано кантати (С. Людкевич,                                     Б. Лятошинський), хори (М. Лисенко, В. Заремба, К. Стеценко, Л. Ревуцький, О. Александров), симфонічну поему (Г. Глієр). Мелодія «Заповіту», яку знаєте ви, написана полтавським вчителем Гордієм Павловичем Гладким.

         9. Прослуховування аудіозапису «Заповіту».

V. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Бесіда.

-  Що нового про Т.Шевченка ви дізналися з «Заповіту»?

- Назвіть вислови з твору, які стали крилатими. Як ви вважаєте, чому?

- Чи могли б ви взяти якісь слова з «Заповіту» своїм девізом?

-  Чи можемо ми стверджувати, що вірш «Заповіт» Т. Шевченка  - поетичне звернення до сучасників і майбутніх поколінь?

2. Коло думок.

- Чи можемо ми сказати, що Шевченко – поет вселюдський? Що дає підстави так вважати?

- Чи можемо ми стверджувати, що в «Заповіті» втілено мрію про вільне, гармонійне співіснування різних народів? Які рядки є свідченням цього?

Учитель. Погоджуюся з вашими відповідями і хочу їх підтвердити словами науковця Григорія Клочека.

         « Цілком очевидно, що ідея єдності народу була для Шевченка дуже важливою. «Сем′я велика, сем′я вольна, нова» - це майбутня вільна і щаслива Україна.                                                                                                                        Незважаючи на те, що таке твердження має цілком переконливу аргументацію, все ж не варто наполягати на ньому. Шевченко – поет вселюдський. Згадаймо, з якою рішучістю він став на захист кавказьких народів, що відстоювали свою волю. Тож є всі підстави розуміти ці слова як мрію про майбутнє гармонійне співіснування всіх  народів».

VІ. Домашнє завдання.

Обов’язкове: а) навчитися виразно читати «Заповіт» напам’ять                       б) підготуватися до виразного читання улюбленої поезії Т.Шевченка.

За бажанням:  написати твір-мініатюру «Чи є сучасна Україна вільною?» або «Шевченків заповіт здійснився».

Історичні постаті у романі П.Куліша «Чорна рада». Морально-естетичні ідеали Якима Сомка та його антипода - Івана Брюховецького.

Українська література

9 клас

Тема. Історичні постаті у романі П.Куліша «Чорна рада». Морально-естетичні ідеали Якима Сомка та його антипода - Івана Брюховецького.

Мета: сприяти розумінню учнями історичної та художньої правди у творі, з'ясуванні основного конфлікту: протистоянні сил державницьких, культуротворчих і сил руїнницьких;                                                                        розкрити образи претендентів на гетьманську булаву, розвивати вміння складати порівняльну характеристику образів Якима Сомка та Івана Брюховецького;                                                                                                виховувати патріотичні почуття, активну громадянську позицію, почуття відповідальності за долю народу, усвідомлення своєї національної приналежності.

Обладнання: хрестоматія, портрет письменника, Б. Хмельницького  ілюстрації до твору.

Тип уроку:  комбінований.

Дбаймо про свою будучину, знаймо добре,

 що ми в себе вдома, серед своєї рідної сім′ї,

  у своїй рідній хаті, що ніхто нам її не дасть,

ніхто не підійме, ніхто ж і не обігріє

 та й не освітить так, як ми самі.

                                                                                                                      П.Куліш

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Емоційне налаштування уроку.

Слово вчителя. Діти, сядьте зручно, заплющіть очі й повторюйте про себе:

Мені подобається досліджувати, відкривати нове, цікаве.

Я хочу багато знати й ділитися своїми знаннями.

Я міркую, замислююсь, аналізую.

Я - дев′ятикласник, я – творчий, кмітливий, розумний!

Я доведу це!

Учитель. Отож, дорогі учні, я вірю у вас. Тому пропоную сьогодні на уроці побувати вам у ролі дослідників, але не простих, а літературознавчих.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

         1. Коментар вчителя

         Найвизначнішим твором  Пантелеймона  Куліша  є  роман «Чорна рада»,  роботу над яким ми почали  на  попередніх уроках. Для  того, щоб розв’язати важливі питання сьогоднішнього уроку, пригадаймо вивчений матеріал.

         2. Гра «Вірю не вірю».

1. Історичним джерелом,використаним П.Кулішем у сюжеті роману, став «Літопис Самовидця». +

2. В історичному романі «Чорна рада» розповідається про складні часи після смерті Б.Хмельницького, обрання нового гетьмана. +

3. І.Брюховецький хотів «зложити докупи обидва береги Дніпра, щоб обидва …приклонились під одну булаву!».-

4. Чорна рада  - це козацька рада за участю «черні » - простих селян а міщан. +

5. Основою роману «Чорна рада» є події весни літа 1665 року . –

6. У романі три сюжетні лінії. –

7. Роман складається з 20 розділів. –

8. Період з 1663р.- 1687р. називається Добою Руїни. +

9. За жанром «Чорна рада» пригодницький роман. –

10. І.Я.Франко назвав роман «найліпшою історичною повістю в нашій літературі». +

11.Усі дійові особи роману різко поділяються на дві групи. +

12. Центральним у творі є узагальнений демократичний  образ українського народу (образ соціальних низів, «черні»). +

(Взаємоперевірка учнівських робіт, оголошення результатів).

         3. Доведіть, будь ласка, що твір П.Куліша «Чорна рада» за жанром - роман.         

Роман - вид епічного твору, в якому широко охоплені важливі й складні суспільні процеси, всебічно і в розвитку, показані численні персонажі.  У романі розвивається кілька сюжетних ліній, пов'язаний з долею головних героїв.

(У романі «Чорна рада» дві сюжетні лінії: головна - політична (вибори гетьмана) та другорядна - любовна).

- Доведіть, що це історико-пригодницький роман.

- Доведіть, що це роман-хроніка.

         4. «Сторінка за сторінкою»

Прокоментувати ілюстрації до твору. (Додаток 8.4)

         5. Проблемне запитання учням.

         - На які групи можна поділити героїв роману? (На головних та другорядних, реальних історичних осіб та вигаданих автором; на негативних та позитивних, прихильників Сомка і прихильників Брюховецького тощо.)

ІV. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Вступне слово вчителя.

         «Пантелеймон Куліш зумів так індивідуалізувати характери героїв і так їх художньо типізувати, що кожен з них виразив своєрідну ідеологічну множинність України... Кого тут тільки нема! Поміщики і селяни, запорожці і городові козаки, козацька старшина і українська шляхта, кобзарі і міщани... Яких тільки політичних орієнтацій не дотримуються ці різні соціальні верстви України! ...У цьому катаклізмі соціальних суперечностей важко знайти тверду основу для національного замирення, взаєморозуміння та зради»,— пише літературознавець М. Жулинський. Які знайомі до болю й актуальні нині проблеми! Учений продовжує свій висновок так: «Найбільша загроза для початкової розбудови української державності, яку, на думку Куліша, може забезпечити не стихія запорозької вольниці, а національна шляхетсько-старшинська верхівка, не з боку народних низів, а з боку ненаситної жадоби старшинування, яка роз'їдає іржею ворожнечі козацьку верхівку. Тому так наполегливо утверджує Пантелеймон Куліш ідею моральної чистоти, неоскверненної гріхом душі, благородного сумління. У цьому гріховному, зганьбленому марнославними пориваннями до влади, далекому від гармонії світі людині, переконує автор «Чорної ради», слід шукати «правду — істину в своїй душі, очищати її, як учив Сковорода, від земних гріхів і пориватися до абсолютної істини, до блаженства і внутрішнього спокою».                                                                                 Коли читаєш ці слова, розумієш, що П. Куліш, із творчістю якого ми продовжуємо знайомитися, зазирнув не лише в минуле свого народу, а й у майбутнє, даючи нам, нащадкам, серйозні моральні уроки.                                Прочитайте епіграф до уроку. Як ви його розумієте?

V. Оголошення теми й мети уроку.

Учитель. Сьогодні на уроці ми з вами проаналізуємо образи претендентів на гетьманську булаву, визначимо історичну та художню правду в творі. З'ясуємо, яким же повинен бути справжній патріот, державний діяч України. Отож запишіть тему уроку.

         Як ви думаєте, чи є ця тема важливою? Навіщо нам її розглядати?

(Відповіді учнів. Це потрібно, щоб глибше пізнати нашу історію, відображену в художній формі, щоб визначити для себе, яким має бути народний керівник, які моральні якості роблять людину людиною.)

VІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Учитель. У романі «Чорна рада» П. Куліш порушує найболючіші питання для української нації - незалежності, влади, національного відродження. Людьми, від яких у свій час залежало вирішення цих питань, були Яким Сомко та Іван Брюховецький. Це персонажі історичні. Сомко і Брюховецький борються за гетьманську булаву. Гетьман - посада надзвичайно важлива. Як ви гадаєте, яким повинен бути гетьман. Якими рисами, на вашу думку, він мав би володіти?

         Отож зараз прослухаємо ваші висловлювання на тему «Яка людина  може керувати державою», написані вдома.

(Учні зачитують висловлювання).

1.     Випереджувальні повідомлення.

Учитель. Вдома ви працювали в ролі дослідників. Вам потрібно було дослідити історичні постаті Якима Сомка та Івана Брюховецького. 

         Які ж вони, історичні постаті представників на гетьманську булаву?                

Тож послухаємо ваші виступи.

Виступи учнів.

Учень 1. (Додаток 8.4.1). Рік народження Якима Семеновича Сомка невідомий. Походив він з переяславських міщан, був рідним братом першої дружини Богдана Хмельницького. Козацькі літописи подають Сомка як людину великої вроди й розуму. У часи визвольної боротьби проти Польщі Сомко став прилуцьким полковником. Коли ж помер Богдан Хмельницький, а булава не втрималася ні в руках Виговського, ні Юрася, Сомко активно прагнув зібрати чорну раду (такі ради носили характер заколотів, державних переворотів, були підступними стосовно правлячого гетьмана, тому називалися чорними), бо сподівався, будучи вже наказним гетьманом, здобути булаву собі.

Учень 2. Був Яким Сомко далеко не ідеальною людиною, не цурався, як і Брюховецький, писати доноси на своїх конкурентів царю, але перед Ніжинською радою повівся благородно і навіть погодився поступитися булавою Васюті, щоб тільки вона не потрапила в руки Брюховецькому. Та було вже надто пізно думати про єдність після затяжних міжусобиць - Іванець використав усі можливості бути вибраним.                                              Після поразки на Ніжинській «чорній» раді Сомко просив притулку й оборони в російських представників Ромодановського й Гагіна, але ті видали Іванцеві, який не забарився приректи в'язня до смерті.                             Отже, ми бачимо, що між історичною особою та літературним героєм було як багато розбіжностей, так і багато спільного.

Учитель. Зіставте, будь ласка, почуту інформацію та зміст тексту і визначте розбіжності та спільне між історичною особою Якима Сомка та літературним героєм. Заповніть таблицю. (Додаток 8.4.2)

(Учні разом з учителем заповнюють таблицю).

Учитель. Аналізувати образ Якима Сомка ми будемо за літературною версією.

         Оскільки ми сьогодні складемо порівняльну характеристику образів Якима Сомка і Івана Брюховецького, то пропоную вам поділити листочок пополам і записувати основне

         2. Бесіда за запитаннями.

- Знайдіть у тексті і зачитайте портрет Якима Сомка. (с.346)

- Знайдіть і зачитайте цитати, які розкривають образ Сомка. (с.347, 386,388)

- Яким Сомко зневажливо ставився до запорожців. Чим же його захоплював Кирило Тур? (Героїзмом, відданістю, мудрістю).

- Чому після прагнення Кирила у двобої з Петром гетьман сказав страшні для Лесі слова, але, очевидно, втішаючі для Тура слова: «Молода, батьку, знайшлась би й друга, а Кирила Тура другого не буде»? (Сомко дотримався козацької моралі, за якою бойовий побратим завжди ставився вище, ніж кохана дівчина чи жінка).

- Опишіть Якима у в'язниці.

- Чому Яким Сомко не погодився на пропозицію Кирила Тура рятуватися втечею? Чиє життя важливіше для України ? (Не хоче міняти своє життя на смерть побратима, не бажає міжусобиць, які неминучі в новому виборюванні булави).

- Зачитайте діалог між Якимом і Кирилом у в′язниці. С.397.

- Чи осудили б ви Сомка, якби він з допомогою Тура утік?     

Учитель. Яким же перед нами постає постать Івана Брюховецького, як історичної особи?         

         Виступ учнів.

Учень 1. (Додаток 8.4.3).Кар'єра гетьмана Івана Брюховецького (р. н. невід. - помер 1668) здається чи не найдивовижнішою з-поміж кар'єр усіх гетьманів та кошових отаманів України. На відміну від інших державників того часу, він не був ні січовиком, ні реєстровим козаком. Не вкрив себе славою й у визвольній війні. Не став героєм народних пісень і дум. Був лише до самої смерті Богдана Хмельницького вірним його джурою (служником).

         Уперше ім′я цієї людини в історії лунає як Іванець, що свідчить про низьке походження  і слуги при Хмельницькому. Вихований старим Богданом, Брюховецький втерся в довір′я Юрасеві Хмельниченкові, який послав його на Запоріжжя, щоб прихилити низовців і заволодіти булавою, яка була тоді у Виговського.

Учень 2. Брюховецький прислужився Хмельниченкові, але із Запорозької Січі не повернувся, прожив серед низовці три роки, завойовуючи авторитет для самого себе. Він зумів прихилити козацьку голоту до себе тим, що виставляв себе ненависником  панства й багатства. У цей час на Україні булава переходила з рук у руки, і Брюховецькому забажалося теж потримати її у своїх руках. Іванець зрозумів, що Запорозька Січ – свого роду автономія і, керуючи нею, можна керувати й усією Україною.  

Учень 3. Перед Ніжинською радою Брюховецький пообіцяв запорожцям, що дозволить безкарно грабувати  майно Сомка, Золотаренка та їх прибічників. Ця обіцянка поширювалася й на чернь, яка допомагала стати йому гетьманом.

         4. Бесіда  за запитаннями.                                               
- В якому одязі ходить Брюховецький до виборів і після виборів? (с.364, с.387.                                                                  

 - За що і як старі січовики на чолі з батьком Пугачем прокляли Івана Брюховецького? Прочитайте й проаналізуйте уривок с.393. (Зрадив козацьким законам, моралі).

- Чому Брюховецький сам не наважується вбити Якима у тюрмі? Чи буде людина чесна, мужня наймати вбивцю для усунення свого опонента? Якби вони зустрілись на полі бою, то хто б переміг?

- Як ставиться до Брюховецького автор? Аргументуйте відповідь.

         5. Робота в групах. «Блок означень». (Додаток 8.4.4)

Учитель. На партах у вас чисті аркуші паперу. Я даю вам блок означень ( на липучих смужках), перша група вибирає ті, що відповідають Якиму Сомкові, друга – Івану Брюховецькому, і приклеюєте на аркуш. Відповідь мотивують.

 (Учні працюють, а потім зачитують підібрані означення).

Учитель. Переглянемо фрагмент  кінофільму «Чорна рада». Прослідкуйте, чи є схожість між образами літературного твору та кінофільму. Доведіть, чому твір має назву «Чорна рада».

         6. Перегляд відеофрагменту  кінофільму «Чорна рада»

         7. Порівняльна характеристика Я.Сомка та І. Брюховецького. Діаграма Вена. (Додаток 8.4.5).

Учитель. А зараз складемо порівняльну характеристику  Якима Сомка та Івана Брюховецького.

(Учні складають порівняльну характеристику Сомка та Брюховецького).

Учитель. Проаналізувавши образи, склавши порівняльну характеристику, скажіть, який висновок  ми можемо зробити. Як автор ставиться до образів  Я.Сомка та І.Брюховецького? (Якщо образ Сомка автор змальовує в прикрашеному вигляді, прагнучи показати людину державного розуму, державних інтересів, то Брюховецького він характеризує як підступну, зрадливу і властолюбиву натуру. Це політичний авантюрист, людина без честі і гідності). А як ставитеся ви? Чи хотіли б ви щось сказати                       І. Брюховеькому?

(Відповіді учнів)

         Отож  зараз спробуємо написати листа літературному героєві. Висловіть, будь ласка всі свої думки й побажання.

         8. Написання листа І. Брюховецькому.

(Учні зачитують свої листи)

         9. Коло думок.

- Що було головним у житті для Сомка?

- Як він уявляє майбутнє України ?

- Чи важливим є питання єдності України сьогодні? Якщо так, то чому?

- Говорячи про Брюховецького, автор вживає слова  «чоловічок», « Іванець». Навіщо?

- Чи могла процвітати Україна за такого гетьмана?

         10. Завдання учням.

• Класифікуйте лексичні поняття, визначте їхню роль у творі.

Опанча, бурка, жупан, кунтуш, каптан, кирея, кобеняк, семря-га, свита, кармазин, панцир, мисюрка, булава, бунчук, пірнач, корогви — це... (історизми, вони створюють історичний колорит твору.)

VІІ. Закріплення знань, умінь та навичок.

Виконання учнями ситуативних завдань у групах.

Перша група.

1) Ви — радник гетьмана Якима Сомка. Щоб ви порадили йому:

а) при підготовці до виборів;

б) у разі перемоги гетьмана;

в) у разі поразки та при уникненні ув'язнення.

Друга група.

2) Ви стали гетьманом у той час. Як би ви діяли, яку політику проводили? Озвучте свою програму щодо устрою, кордонів, станів, судів, зовнішніх відносин.

2. Дискусійна трибуна.

Чи повинен кожен з нас нести відповідальність за долю своєї Вітчизни?

3.Вправа «Дерево життя». (Додаток 8.4.6).

На дошці у нас незвичайне дерево - Дерево життя. На ньому – листочки. Але вони непрості – на них слова, які позначають різні моральні цінності. Підійдіть і виберіть те, що є для вас найважливішим. Поясніть свій вибір.

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

Які уроки нащадкам дав Куліш?

Чи потрібно сучасній молоді читати такі твори, як «Чорна рада»?

VІІІ. Домашнє завдання.

Обов′язкове. Вміти характеризувати інші образи  роману П.Куліша «Чорна рада». Підібрати цитати.

Додаткове. Написати твір-роздум на тему  «Якби я став президентом».